По при всі досягнення та передові технології проблема безпліддя стоїть гостро у кожному куточку світу.
Саме тому тисячі пар, які не можуть мати дітей, покладаються на сурогатне материнство. А Україна залишається однією з небагатьох країн, яка дає право скористатися цим різновидом допоміжної репродуктивної технології абсолютно легально і є шляхом для реалізації жінкою та чоловіком своїх немайнових прав, закріплених у ч.3 ст.51 Конституції України та в ч.1 ст.49, ч.1 ст.50 Сімейного кодексу України.
На відміну від ряду інших держав, де дозволено лише альтруїстичне сурогатне материнство, яке не передбачає грошову винагороду, в Україні є можливість скористатися цим методом на комерційній основі. Що дарує багатьом українським та іноземним парам шанс на щасливе батьківство.
Щодо юридичного аспекту даного питання – сурогатне материнство може вважатись послугою що полягає у виношуванні, народженні дитини однією стороною – сурогатною матір’ю та переданні її замовнику такої послуги – біологічним батькам.
Правові аспекти відносин між сурогатною матір’ю, потенційними батьками регулюються укладенням відповідних договорів між даними суб’єктами.
Відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні затвердженого наказом Міністерств охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, необхідними умовами для проведення сурогатного материнства та укладання договору до майбутніх батьків є:● Офіційно зареєстрований шлюб. Скористатися послугою можуть лише подружжя. Одинокі люди чи одностатеві пари не мають такої можливості.● Діагностовані медичні показання. Жінка має довести, що не здатна самостійно зачати, виносити та народити дитину. Відповідно, має поважні причини для звернення до такого методу. До показань, визначених МОЗ України, відносяться: відсутність або деформації матки, синехії, 4 та більше невдалих спроби ЕКЗ, важкі соматичні захворювання тощо.● Подружжя чи хоча б один із батьків повинні мати генетичний зв’язок із дитиною. ● Наявність затвердженої письмової згоди обох майбутніх батьків.
Щодо вимог до сурогатної матері, то вона має бути: повнолітньою, дієздатною, мати власну здорову дитину, не мати медичних протипоказань і надати письмову згоду на участь у програмі. Навіть дозволено, щоб цю послугу надали близькі родичі майбутніх батьків, наприклад, матір, сестра або двоюрідна сестра. В залежності від клініки, яка надає послуги, ці пункти можуть варіюватися та доповнюватися.
Серед обов’язкових необхідних документів є письмовий нотаріально засвідчений договір між сурогатною матір’ю та подружжям. Він укладається у двох примірниках – один для майбутніх батьків та один для сурогатної матері. У випадку з іноземними громадянами, засвідчується двома мовами: українською та рідною мовою пари.
Сурогатне материнство регулюється в Україні такими нормативно-правовими актами:● Цивільний Кодекс України Стаття 281: (в редакції від 21 січня 2010 року № 1822 VI).● Стаття 123 Сімейного кодексу України п. 1-3 (в редакції Закону № 524- V від 22.12.2006)● Стаття 48 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції від 12 лютого 2008 року № 121-VI).● Наказ Міністерства охорони здоров`я України №787 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку використання допоміжних репродуктивних технологій в Україні». З правової точки зору, переваги проходження програми сурогатного материнства в Україні полягають, зокрема, в наступному:● Угоди про сурогатне материнство, укладені на комерційній основі, дозволені в Україні без будь-яких обмежень в розмірі винагороди сурогатної матері;● Не потрібно дозвіл спеціального органу (як це необхідно в справах про усиновлення);● Імена генетичних батьків з самого початку вказуються в свідоцтві про народження дитини;● Згідно із законодавством сурогатна мати не отримує жодних батьківських прав по щодо дитини, народженої в результаті програми сурогатного материнства. Законними батьками дитини, народженої сурогатною матір`ю, вважаються виключно генетичні батьки.